Законодавство України
Захист прав дітей України ґрунтується на таких законодавчих та нормативно-правових актах:
Конвенція про права дитини
1. Конституція України.
2. Конвенція про права дитини (Конвенцію ратифіковано Постановою ВРN 789-XII (789-12) від 27.02.91) - Дата підписання Україною: 21 лютого 1990 р.Набуття чинності для України: 27 вересня 1991 р.
3. Закон України "Про охорону дитинства" (Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основнізасади державної політики у цій сфері.)
4. Сімейний кодекс України
Стаття 1. Завдання Сімейного кодексуУкраїни
1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї тародичів.
2. Регулювання сімейних відносинздійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту іяк союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудовисімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.)
5.Цивільно-процесуальний кодекс України (від 18 березня 2004 року № 1618-IV).
Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відео зйомок.
1.Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
-
2.Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
6.Кодекс України «Про адміністративні правопорушення».
У статті 184 визначено відповідальність батьків за невиконання ними або особами, які їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей.
7. Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" - Виходячи з Конституції України (254к/96-ВР ) та Конвенції ООН про права дитини цей Закон визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ длядітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
8. Закон України "Про попередження насильства в сім'ї" -Цей Закон визначає правові і організаційні основи попередження насильства всім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів зпопередження насильства в сім'ї.
9. Закон України "Про охорону дитинства"
Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет та встановлює основні засади державної політики у цій сфері з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.
Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства.
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Держава здійснює захист дитини від:
усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого, жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
Розголошення чи публікація будь-якої інформаціїпро дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.
Процедура розгляду скарг дітей на порушення їхніх прав і свобод, жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім’ї та поза її межами встановлюється законодавством.
Стаття 21. Дитина і праця
Визначає порядок застосування праці дітей відповідно до Кодексу Законів України про працю, Законів України «Про сприяння соціальному
Закон України
«Про захист суспільної моралі»
«Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»
Укази Президента України
Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні
Про додаткові заходи із забезпечення гарантій реалізації прав та законних інтересів дітей
Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року
Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні
Про Комісію з питань попередження катувань
Про Уповноваженого Президента України з прав дитини
Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні
Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей
Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей
Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей
8 червня 2013 р., набрав чинності Закон від 16.05.2013 р. № 243-VII, яким Закон України «Про охорону дитинства» доповнено статтею 201, яка визначає особливості перебування дітей у закладах, в яких здійснюється діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування. Визначено, що діти у віці до 16 років з 22.00 до 6.00 можуть перебувати в закладах, у яких здійснюється діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування лише у присутності принаймні одного з батьків або іншого законного представника дитини або особи, яка супроводжує його і несе за нього персональну відповідальність.При цьому власники закладів, в яких здійснюється діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи зобов'язані вживати заходів щодо недопуску в такі заклади з 22.00 до 6.00 дітей до 16 років без супроводу вказаних осіб. Вони мають право вимагати у відвідувачів документи, що підтверджують досягнення ними 16-річного віку.
